Що таке суїцид і чому важливо говорити про це з дітьми?

 

Суїцид — це навмисне позбавлення себе життя. Це складна й болісна тема, яку багато батьків намагаються уникати. Але мовчання не захищає дітей. Навпаки — відкритий і уважний діалог може зберегти життя.

Чому діти й підлітки можуть думати про суїцид?

Підлітковий вік — це час емоційних бур, пошуку себе, глибоких переживань. Деякі з найпоширеніших причин суїцидальних думок:

• Відчуття самотності або нерозуміння.

• Тиск у школі, булінг, проблеми з навчанням.

• Складні стосунки в родині.

• Депресія, тривожні розлади.

• Втрата важливої людини або сильна психологічна травма.

Для дітей біль може здаватися безвихіддю, якщо вони не мають ресурсу чи досвіду, щоб впоратись.

Як батькам розпізнати ризик?

Зверніть увагу на такі ознаки:

• Різка зміна настрою, замкнутість.

• Висловлювання про безнадійність або небажання жити.

• Роздавання особистих речей.

• Втрата інтересу до звичних занять.

• Самоушкодження (порізи, подряпини).

Це не ігри і не "просто перехідний вік". Такі сигнали потребують уважного ставлення й підтримки.

Як говорити з дитиною?

• Без осуду. Слухайте, не засуджуючи. Навіть якщо вам страшно — дитина має знати, що вас не потрібно боятися.

• Питайте прямо. Фраза "Ти думав/ла коли-небудь про те, щоб заподіяти собі шкоду?" не провокує, а допомагає.

• Не применшуйте почуттів. Уникайте: "Це дурниці", "Інші мають гірше". Краще: "Мені важливо, що ти відчуваєш".

Коли звертатися по допомогу?

Якщо ви бачите ризик або чуєте тривожні сигнали — не відкладайте. Психолог, психотерапевт, шкільний фахівець або гаряча лінія — це ресурси, які можуть допомогти.

Важливо знати:

• Суїцидальні думки — це симптом, а не вирок.

• Турбота, відкритість і підтримка з боку дорослих здатні змінити все.

• Ваше головне завдання — бути поруч, бути уважним і не боятись звернутись за допомогою.