ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Булінг (від англійської — хуліган, забіяка, задирака, грубіян) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей. Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб. Прояви булінгу дуже різні та не завжди помітні на перший погляд. Психологічний булінг - це принизливі погляди, жести, міміка обличчя, поширення образливих чуток, погрози, жарти, шантаж. Багато дітей соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінгу. Якщо ви маєте підозри, що ваша дитина страждає від погроз, переслідувань або побиття - не тримайтеся осторонь і не чекайте допоки все налагодиться  саме по собі. Станьте на захист, будьте конструктивними та дійте.

•  Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;. 
• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);
• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте: що і коли трапилось. Якщо є можливість - зберіть докази.
• Повідомте керівництво школи про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;
• Домовтеся про зустрічі з дорослими, які опікуються вашою дитиною та дітьми агресорами (з батьками, вчителями, адміністрацією школи тощо).
• На зустрічах - поясніть ситуацію, намагаючись бути максимально спокійним та конструктивним .
• Спробуйте створити зрозумілий і максимально простий план щодо протидії  булінгу.
• Пам'ятайте, що ваше пряме втручання, наприклад спроба "виховати" чужу дитину, особливо, якщо йдеться не про доброзичливу розмову, а про погрози  такі дії  можуть нашкодити та ще більше загострити ситуацію.
• Дотримуйтеся плану та будьте уважні до власної дитини, її поведінки, реакцій, почуттів.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
•  Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;
• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність;
• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями.
• Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
• Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
• Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки. Пам’ятайте: якщо Ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг),  батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності. Відповідальність за деякі прояви булінгу наступає до досягнення дитиною 18 років – З 14 РОКІВ.

За булінг: • штраф від 850 до 1700 грн; • громадські роботи від 20 до 40 годин.

За булінг, вчинений повторно протягом року або групою осіб: • штраф від 1700 до 3400 грн; • громадські роботи від 40 до 60 годин.

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГ

•       Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;
•    Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;
•     Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;
•   Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей
•      Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!