Блог соціального педагога Тетяни Мірошниченко

       У наш складний час, коли стрес та тривога стали частиною повсякденного життя, питання збереження психоемоційного благополуччя стає все більш актуальним. Саме тому, з 22 по 26 квітня у нашому ліцеї проводився Тиждень психології, присвячений темі стабілізації психоемоційного стану учасників освітнього процесу. Учні мали змогу навчитися ефективно справлятися зі стресом та негативними емоціями, а також відкрили для себе нові методи саморегуляції та релаксації.

            Стереотипні слова батьків можуть негативно вплинути на психіку дитини і проявитися важкими наслідками в дорослому житті. Дуже часто дорослі не здогадуються, що насправді чують діти в таких, здавалося би нешкідливих висловах на кшталт «Не встанеш, поки все не з'їси» або «Хлопчики не плачуть». 1. Хлопчики не плачуть      Наслідки таких травм можуть проявлятися також у дорослому віці. Чоловіки, які в дитинстві звикли ховати власні емоції, не вміють співпереживати та підтримувати рідних. Крім того, пригнічені емоції можуть проявлятися у фізіологічних проблемах. 2. Дівчата так не поводяться      За емоційним настроєм ця фраза аналогічна попередній.  Тільки у цьому випадку є заборона на виявлення почуттів, які вважаються більш чоловічими. При цьому хлопчики можуть відчувати біль страх, тривогу, образу, а дівчинка – злість і агресію.  3. Якщо будеш вередувати – залишимо теб...

 

     18 квітня 2024 року взяла участь у  занятті ІV модуля проєкту «Школа - територія безпеки та психологічного комфорту», майстер-класі: «Зцілюючі класи, як запорука ментального здоров’я здобувачів освіти» на базі ОЗО «Васильківський академічний ліцей «Успіх».

  Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина унікальна, не схожа на жодну іншу, і не є вашою точною копією. Приймайте її такою, якою вона є, підкреслюйте її сильні властивості. Будьте уважними і чуйними до дитини, уникайте образ і погроз. Поєднуйте повагу до дитини з вимогливістю, не соромтеся виявляти любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете за будь-яких обставин. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Діти повторюють дії дорослих, насамперед батьків. Станьте взірцем для них. Заохочуйте особисту відповідальність і самостійність. Вимагайте обміркованої поведінки. Чуйно ставтесь до запитів дитини. Намагайтеся впливати на дитину проханням. І якщо прохання не виконується, лише тоді вдавайтеся до інструкцій наказів. Дбайте про постійне дотримання дисципліни. Покарання не повинне витісняти любов. Воно повинно бути справедливим, враховуючи вчинок і мотив. Частіше спілкуйтеся з дітьми, вислуховуйте їх. ...

 

Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тижня-другого, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів. Перший етап. Ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії. Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все спочатку це буде невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть з нею результат. після кожної самостійно та успішно виконаної частини, ставте будь-який значок, наприклад, знак оклику або смайлик. Через якийсь час ви переконаєтеся разом з дитиною, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно ...

 

       Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Пропоную п рочитати коротку характеристику цих шляхів і можливі їх наслідки для дитини, для батьків, для родини. ВЛАДА Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять. У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: « ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене...